Історія справи

Постанова ВГСУ від 04.06.2014 року у справі №915/1399/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 915/1399/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивачаДанилюк О.В. (дов. від 31.12.2013 р. № 671), Ковалець І.М.(угода від 10.09.2013 р.)відповідачаРимар С.О. (дов.№ 91 від 27.12.2013 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 р.у справі № 915/1399/13 господарського суду Миколаївської областіза позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА"простягнення 43 329, 82 дол. США

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" про стягнення з останнього 42 853, 16 дол. США штрафу у розмірі двократної ставки лоцманського збору та 476, 66 дол. США пені, посилаючись на порушення відповідачем укладеного між сторонами умов договору № 232/П-11 від 01.01.2011 р. щодо надання невірної інформації про довжину судна ROYAL ARSENAL, що тягне за собою, на думку позивача, наслідки, передбачені приписами статті 102 Кодексу торговельного мореплавства України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.12.2013 р. у справі № 915/1399/13 (суддя Бездоля Д.О.) у позові відмовлено повністю з підстав відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження іншої, ніж вказано капітаном судна ROYAL ARSENAL, найбільшої довжини судна, що унеможливлює встановлення факту неправильного зазначення цієї довжини, а отже - і застосування штрафу на підставі статті 102 Кодексу торговельного мореплавства України.

Одеський апеляційний господарський суд постановою від 04.02.2014 р. (колегія суддів: головуючий Лисенко В.А., судді Мацюра П.Ф., Ліпчанська Н.В.) рішення господарського суду Миколаївської області від 16.12.2013 р. частково скасував та прийняв нове рішення у справі, яким позов задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" 42 853, 16 дол. США В решті позову відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що з боку капітана судна ROYAL ARSENAL, агентом якого є ТОВ "Морське агентство "ІСМА", при заповненні лоцманських квитанцій було допущено порушення у вигляді надання невірної інформації про довжину судна, у зв'язку з чим в силу пункту 5.3 договору №232/П-11 від 01.01.2011 р., укладеного між сторонами у справі, відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції, передбачені приписами статті 102 Кодексу торговельного мореплавства України.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в який просить вказану постанову скасувати, а рішення господарського суду Миколаївської області від 16.12.2013 р. залишити в силі, посилаючись на те, що апеляційний суд дійшов необґрунтованих висновків, зокрема, про наявність у даному випадку передбаченого приписами статті 102 Кодексу торговельного мореплавства України порушення, а також про покладення відповідальності за таке порушення на відповідача, що, на думку скаржника, призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" просить залишити постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 р. без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" - без задоволення, вважаючи доводи касаційної скарги непереконливими та такими, що не заслуговують на увагу, адже, на переконання позивача, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача штрафу за надання невірної інформації про довжину судна ROYAL ARSENAL.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" надавало до Вищого господарського суду України доповнення до касаційної скарги, а Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" - пояснення до відзиву на касаційну скаргу, в яких сторони підтримували свої доводи, викладені у касаційній скарзі та, відповідно, відзиві на неї.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.04.2014 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.05.2014 р.

14.05.2014 р. ухвалою Вищого господарського суду України за клопотанням представників сторін строк розгляду справи № 915/1399/13 продовжено на 15 днів, а розгляд касаційної скарги ТОВ "Морське агентство "ІСМА" відкладено на 04.06.2014р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.01.2011 р. між Державним підприємством "Дельта-лоцман" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" (агент) був укладений договір № 232/П-11, згідно з пунктом 1.1. якого підприємство зобов'язалось за заявками агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден (СРРС) у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай - Чорне море (БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а агент, в свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг підприємства є "Судновласник" (в розумінні статті 20 Кодексу торговельного мореплавства України).

Відповідно до підпункту 2.1.2. пункту 2.1. договору за користування зазначеними послугами підприємство зобов'язалось надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок підприємства та вимог цього договору. Рахунки направляються поштою або вручаються агенту під розписку. В необхідних випадках рахунки попередньо можуть направлятися факсом.

Згідно з підпунктом 2.2.1. пункту 2.2. договору агент зобов'язався своєчасно подавати на адресу підприємства заявки на лоцманське обслуговування, надання послуг по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, рух суден, надання інформаційної послуги судну при проходженні судном ГСХ і надання послуг СРРС, в тому числі у зонах дії ПРРС "Іллічівськ", ПРРС "Южний", ПРРС "Одеса", які судно повинно проходити транзитом (додаток № 1 до договору) і їх уточнення відповідно до Правил плавання порту та умов договору. У заявці вказувати найбільшу довжину, найбільшу ширину, швидкість повного маневрового ходу та осадку судна носом і кормою.

Відповідно до підпункту 2.2.2. пункту 2.2. договору агент зобов'язався разом з заявкою надавати в тому числі: підписану уповноваженими особами "Інформацію для виставлення рахунку" (додаток № 2 до договору) і нести повну відповідальність за достовірність наданих в ній даних; копії Міжнародних обмірних свідоцтв (INTERNATIONAL TONNAGE CERTIFICATE (1969) та класифікаційних свідоцтв (в необхідних випадках) агентованих суден.

Згідно з підпунктом 2.2.3. пункту 2.2. договору агент зобов'язався робити своєчасну оплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Відповідно до пункту 4.1. договору порядок стягнення і розмір зборів та плати визначаються відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори та плата. По зборам та платам, що не підлягають державному регулюванню, розмір зборів та плат визначається згідно з розцінками підприємства.

Згідно з пунктом 4.2. договору (в редакції додаткової угоди від 04.08.2011 р.) оплата здійснюється агентом наступним чином:

- у випадках, коли рух судна здійснюється транзитом без заходження судна в український порт, до подання заявки на надання підприємством послуг, агент здійснює передплату в розмірі повної вартості послуг, що мають бути надані підприємству на підставі цієї заявки, в тому числі ПДВ. У випадках, коди судно заходить в український порт, розрахунок за надання підприємством послуг та права проходження судна по БДЛК, ХМК та ГСХ здійснюється агентом до виходу судна із українського порту. У випадках, коли вихід судна з українського порту здійснюється у вихідні та святкові дні, послуги надаються на підставі заявки і повинні бути оплачені агентом не пізніше першого робочого дня, наступного за днем виходу судна з порту (підпункт 4.2.1. договору);

- остаточний розрахунок здійснюється агентом на протязі десяти банківських днів з дати отримання від підприємства рахунку з реквізитами, зазначеними у такому рахунку (підпункт 4.2.2.).

Відповідно до пункту 4.3. договору зобов'язання по оплаті вважаються виконаними агентом з моменту зарахування грошових коштів на рахунок підприємства.

Згідно з пунктом 5.3. договору агент бере на себе зобов'язання зі сплати штрафних санкцій у випадках та в розмірі, передбачених статтями 102, 105 Кодексу торговельного мореплавства України.

Пунктом 5.4. договору (в редакції додаткової угоди від 21.04.2012 р.) сторони встановили, що в разі порушення строків здійснення остаточного розрахунку, передбачених пунктом 4.2.2. і пунктом 4.3. договору, агент за вимогою підприємства несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 5.5. договору агент несе повну матеріальну відповідальність перед підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і у ВКВ.

Згідно з пунктом 8.1. договору договір набирає сили з дати підписання і діє до 31.12.2013 р.

Судами встановлено, що відповідно до пункту 3.2. статуту Державним підприємством "Дельта-лоцман" останній утворений шляхом виділу з реорганізованих державних підприємств, стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них, відповідно до розподільчих балансів та є правонаступником цих реорганізованих державних підприємств, до складу яких входить ДП "Дельта-лоцман", в частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів.

13.06.2013 р. між Державним підприємством "Дельта-лоцман", Товариством з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" та Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" була укладена додаткова угода до договору, згідно з якою контрагенти домовились, що з 13.06.2013 р. всі права та обов'язки ДП "Дельта-лоцман" за договором переходять до ДП "Адміністрація морських портів України".

Відповідно до пункту 7 додаткової угоди від 13.06.2013 р. до договору, керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України, сторони встановили, що умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладення, з 13.06.2013 р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" подало Державному підприємству "Дельта-лоцман" заявки № 3/946 від 01.12.2012 р., № 7/946 від 08.12.2012 р., № 3/994 від 05.04.2013 р., № 7/994 від 10.05.2013 р. на лоцманське проведення судна ROYAL ARSENAL, на підставі яких останнім були надані вказані послуги, що підтверджується лоцманськими квитанціями № 5611 від 04.12.2012 р., №8204 від 04.12.2012 р., № 8210 від 08.12.2012 р., № 5612 від 09.12.2012 р., № 1825 від 07.05.2013 р., № 7415 від 07.05.2013 р., № 7426 від 11.05.2013 р., № 1826 від 11.05.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" для оплати рахунки від 14.05.2013 р. № ДЕ-01612 та від 14.05.2013 р. № ДЕ-01463 на загальну суму 111 187, 70 дол. США, які були оплачені частково. Неоплаченим залишився штраф у розмірі двократної ставки лоцманського збору в сумі 42 853, 16 дол. США, нарахований ДП Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" по судну ROYAL ARSENAL (прапор Сент-Вінсент і Гренадіни) за надання ТОВ "Морське агентство "ІСМА" неправильної інформації про довжину судна.

У зв'язку з викладеним, ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" направило на адресу ТОВ "Морське агентство "ІСМА" претензію № 48 від 20.06.2013 р., в якій пропонувало погасити до 26.06.2013 р. існуючу прострочену заборгованість у вигляді штрафу в сумі 42 853, 16 дол. США та суму пені у розмірі 476, 66 дол. США.

Проте, ТОВ "Морське агентство "ІСМА" вказані штраф та пеню не оплатило, що стало підставою для звернення ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" до суду з позовом про стягнення 42 853, 16 дол. США штрафу у розмірі двократної ставки лоцманського збору за порушення умов договору №232/П-11 від 01.01.2011 р. щодо надання невірної інформації про довжину судна ROYAL ARSENAL за пунктом 5.3. договору та нарахованої на підставі пункту 5.4. договору пені в розмірі 476, 66 дол. США за несвоєчасну сплату вказаного штрафу.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу за надання неправильної інформації про довжину судна.

Так, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів у розумінні приписів статей 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження іншої найбільшої довжини судна ROYAL ARSENAL, ніж вказано капітаном цього судна, в тому числі офіційної інформації, підписаної повноважною особою щодо такої довжини, що в даному випадку унеможливлює встановлення факту неправильного зазначення капітаном судна ROYAL ARSENAL його довжини, що є необхідною умовою для покладення на ТОВ "Морське агентство "ІСМА" відповідальності у вигляді застосування штрафу на підставі статті 102 Кодексу торговельного мореплавства України.

Вбачається, що з огляду на відсутність підстав для стягнення з ТОВ "Морське агентство "ІСМА" на користь ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" штрафних санкцій за надання невірної інформації про довжину судна, суд першої інстанції відмовив і у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої пені за несвоєчасну сплату вказаного штрафу.

Натомість, суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Морське агентство "ІСМА" на користь ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" штрафу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що з боку капітана судна ROYAL ARSENAL, агентом якого є ТОВ "Морське агентство "ІСМА", при заповненні лоцманських квитанцій було допущено порушення у вигляді надання невірної інформації про довжину судна, у зв'язку з чим в силу пункту 5.3 договору № 232/П-11 від 01.01.2011р., відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції, передбачені приписами статті 102 Кодексу торговельного мореплавства України.

Відносно пені, нарахованої позивачем на підставі пункту 5.4. договору № 232/П-11 від 01.01.2011 р., апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність її стягнення, оскільки, по-перше, згідно пункту 5.4. договору нарахування пені здійснюється за порушення сплати вартості послуг, а не за порушення сплати штрафних санкцій, а по-друге, нарахування пені на суму штрафу суперечить нормам діючого законодавства України.

Розглядаючи даний спір в касаційному порядку, колегія суддів вважає, що в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за надання невірної інформації про довжину судна ROYAL ARSENAL апеляційний суд задовольнив позовні вимоги без наявності достатніх правових підстав, натомість суд першої інстанції дійшов, на думку колегії суддів, вірного висновку про відмову у задоволенні позову, проте, без належного мотивування.

Відповідно до статті 101 Кодексу торговельного мореплавства України прибулий на судно морський лоцман зобов'язаний вручити капітану лоцманську квитанцію встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, зразка. У квитанцію капітан судна вносить такі відомості: найменування судна, прапор держави, під яким плаває судно, осадка, довжина, ширина, чиста місткість, а також місце і час прийому морського лоцмана. Капітан відмічає у квитанції місце і час закінчення лоцманського проведення, а в разі необхідності вносить зауваження щодо проведення судна морським лоцманом. Внесені у квитанцію відомості та зауваження капітан судна засвідчує своїм підписом.

Згідно з пунктом 5.2. Положення про державну морську лоцманську службу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 11.09.2000 р. № 498, після прибуття лоцмана на борт капітан судна повинен пред'явити лоцману стандартну лоцманську картку з даними про судно і його маневрові характеристики і заповнити лоцманську квитанцію. Капітан судна підтверджує своїм підписом внесені в лоцманську квитанцію відомості і, при потребі, вносить зауваження щодо проведення судна лоцманом. Капітан судна повинен повідомити лоцмана про особливості в управлінні свого судна, будь-які відомі йому обмеження і/або несправності навігаційного устаткування, двигунів, суднових пристроїв, обмеження суднового персоналу, що можуть впливати на безпеку плавання, маневрування, швартовних операцій.

Згідно статті 102 Кодексу торговельного мореплавства України за неправильне повідомлення осадки, довжини і ширини судна або його місткості, а також за прохід без дозволу служби регулювання руху або без лоцмана в зоні обов'язкового лоцманського проведення капітан судна зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двократної ставки лоцманського збору незалежно від встановленої чинним законодавством України відповідальності за наслідки, що можуть виникнути через ці дії.

Відповідно до статті 109 Кодексу торговельного мореплавства України лоцманський збір, окрема винагорода і штрафи, передбачені статтями 102, 105, 106, 107, 108 цього Кодексу, включаються в доход організації, працівником якої є державний морський лоцман.

Відповідно до частини 1 статті 20 Кодексу торговельного мореплавства України судновласником у цьому Кодексі визначається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах.

Згідно з частино 1 статті 116 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

Частиною 1 статті 118 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено судновласник або інший довіритель зобов'язані: а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій; б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою; в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та було зазначено вище, на виконання умов договору № 232/П-11 від 01.01.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" подало Державному підприємству "Дельта-лоцман" датовані з грудня 2012 року по травень 2013 року заявки на лоцманське проведення судна ROYAL ARSENAL, на підставі яких останнім на протязі вказаного періоду були надані зазначені послуги, що підтверджується відповідними лоцманськими квитанціями.

Судами встановлено, що з наявних в матеріалах справи документів дійсно вбачається різне зазначення довжини судна ROYAL ARSENAL в декількох документах.

Так, в заявках № 3/946 від 01.12.2012 р., № 7/946 від 08.12.2012 р., № 3/994 від 05.04.2013 р., № 7/994 від 10.05.2013 р. на лоцманське проведення судна ROYAL ARSENAL Товариством з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" вказана найбільша довжина судна - 186,70 м. Така ж сама довжина (186,70 м) вказана капітаном судна як найбільша і у лоцманських квитанціях № 5611 від 04.12.2012 р., № 8204 від 04.12.2012 р., № 8210 від 08.12.2012 р., № 5612 від 09.12.2012 р., № 1825 від 07.05.2013 р., № 7415 від 07.05.2013 р., № 7426 від 11.05.2013 р., № 1826 від 11.05.2013 р.

В той же час, при заходженні судна ROYAL ARSENAL у жовтні 2012 року в ДП "МТП "Южний" капітан судна в лоцманських квитанціях № 2281 від 11.10.2012 р. та № 2328 від 17.10.2012 р. вказав найбільшу довжину судна - 189,33 м. Така ж сама довжина (189,33 м) зазначена капітаном судна ROYAL ARSENAL у загальній декларації від 11.10.2012 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" стверджує, що найбільша довжина судна ROYAL ARSENAL складає 186,70 м., що підтверджується лоцманською карткою з даними про судно (резолюція А.601(15)).

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман", в свою чергу, вважає, що найбільша довжина судна ROYAL ARSENAL становить 189,33 м, що, на його думку, підтверджується інформацією бази даних регістру Ллойда "IHS Fairplay, World Shipping Encyclopedia" та інформацією класифікаційного товариства "Nippon Kaiji Kyokai".

Як було зазначено вище, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, встановивши, зокрема, що надані Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" докази на підтвердження іншої найбільшої довжини судна ROYAL ARSENAL, ніж вказано капітаном цього судна, не можуть вважатись належними та допустимими в розумінні статей 32 - 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, а також норм, встановлених Національним стандартом України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронний цифровий підпис", а отже - не можуть бути належною правовою підставою для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" як агента судна ROYAL ARSENAL штрафу у зв'язку з наданням невірної інформації про довжину судна всупереч умовам договору № 232/П-11 від 01.01.2011 р.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Морське агентство "ІСМА" штрафу, прийняв надані ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" докази на підтвердження іншої найбільшої довжини судна ROYAL ARSENAL, ніж вказано капітаном цього судна, як належні, такі, що не потребують доведення та достатні для покладення їх в основу встановлення факту порушення з боку ТОВ "Морське агентство "ІСМА" умов договору № 232/П-11 від 01.01.2011 р. щодо наданням невірної інформації про довжину судна.

Разом з тим, досліджуючи докази у справі, ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд, не дивлячись на протилежність висновків щодо достовірності таких доказів, не звернули увагу на те, що у лоцманських квитанціях № 2281 від 11.10.2012 р. та № 2328 від 17.10.2012 р., а також у загальній декларації від 11.10.2012 р., в яких капітан судна ROYAL ARSENAL вказав найбільшу довжину судна - 189,33 м, і які являються найголовнішим доводом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" на підтвердження порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" умов договору № 232/П-11 від 01.01.2011 р. щодо надання невірної інформації про довжину судна, у графі "агент судна" значиться компанія "ODEMARA", тоді як агентом судна ROYAL ARSENAL у спірних правовідносинах є ТОВ "Морське агентство "ІСМА" і позов про стягнення штрафних санкцій на підставі приписів статті 102 Кодексу торговельного мореплавства України був пред'явлений саме до ТОВ "Морське агентство "ІСМА".

В той же час, з лоцманських квитанцій № 5611 від 04.12.2012 р., № 8204 від 04.12.2012 р., № 8210 від 08.12.2012 р., № 5612 від 09.12.2012 р., № 1825 від 07.05.2013 р., № 7415 від 07.05.2013 р., № 7426 від 11.05.2013 р., № 1826 від 11.05.2013 р., в яких капітаном судна ROYAL ARSENAL вказана найбільша довжина судна - 186,70 м, вбачається, що агентом судна являється ТОВ "Морське агентство "ІСМА".

Таким чином, вбачається, що відповідач не надавав послуги позивачу у жовтні 2012 року в межах договору № 232/П-11 від 01.01.2011 р., а отже, саме у зв'язку з цим докази у якості лоцманських квитанцій № 2281 від 11.10.2012 р., № 2328 від 17.10.2012 р., та загальної декларації від 11.10.2012 р., не можуть вважатись належними та допустимими в рамках спірних правовідносин та бути належною правовою підставою для стягнення з ТОВ "Морське агентство "ІСМА" на користь ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" штрафу за надання невірної інформації про довжину судна ROYAL ARSENAL відповідно до статті 102 Кодексу торговельного мореплавства України.

Разом з тим, дійшовши висновку про наявність підстав для застосування до ТОВ "Морське агентство "ІСМА" штрафних санкцій, передбачених статтею 102 Кодексу торговельного мореплавства України, суд апеляційної інстанції не надав належної юридичної оцінки приписам вказаної статті в рамках встановлених судами обставин справи.

Так, з одного боку, згідно з пунктом 5.3. договору № 232/П-11 від 01.01.2011 р. ТОВ "Морське агентство "ІСМА" бере на себе зобов'язання зі сплати штрафних санкцій у випадках та в розмірі, передбачених, зокрема, статтею 102 Кодексу торговельного мореплавства України, в даному випадку - за неправильне повідомлення довжини судна, а з іншого боку позов, задоволений апеляційним судом, заявлений ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" у зв'язку з наданням невірної інформації щодо найбільшої довжини судна ROYAL ARSENAL, тоді як довжину судна слід розрізняти за категоріями виміру відповідно Міжнародної конвенції по обмірюванню суден 1969 року, Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1960 року (СОЛАС), ДСТУ 2355-94 "Розміри надводних кораблів і суден. Головні терміни, визначення та літерні позначення".

На підтвердження викладеного судом першої інстанції було встановлено, що зазначення Товариством з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" в інформаціях для виставлення рахунку від 06.12.2012 р. та від 08.05.2013 р. довжини судна ROYAL ARSENAL - 181, 64 м, яка не співпадає з довжиною, вказаною в заявках на лоцманське проведення судна, не свідчить про неправильне повідомлення довжини судна, оскільки в інформації для виставлення рахунку вказано довжину судна, а в лоцманських квитанціях - найбільшу довжину судна, які являються різними категоріями виміру довжини.

Враховуючи вищенаведене, вбачається, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман", дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин приписів статті 102 Кодексу торговельного мореплавства України без достатніх правових підстав.

Крім того, стаття 91 Кодексу торговельного мореплавства України, якою законодавець передбачив випадки заборони на вихід судна з морського порту, містить наступні приписи.

Кожне судно зобов'язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту. Капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі:

а) непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу та наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;

б) порушення вимог до суднових документів;

в) несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів;

г) рішення уповноважених законодавством державних органів (митних органів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби).

Капітан морського порту може затримати судно на підставах, зазначених у частині другій цієї статті, до усунення виявлених за результатами контролю недоліків або до моменту сплати належних зборів, штрафів чи інших платежів.

Якщо недоліки не можуть бути усунуті на місці, судну надається можливість пройти на найближчу судноремонтну верф.

Про затримку судна негайно повідомляється судновласник.

Витрати, пов'язані з здійсненням капітаном морського порту прав, передбачених цією статтею, покладаються на судновласника.

Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин, судно ROYAL ARSENAL за період співпраці з Товариством з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" як з агентом судна, не затримувалось через порушення вимог до суднових документів, зокрема, у зв'язку із зазначенням невірної інформації про довжину судна, штрафів з цього приводу не сплачувало та, відповідно, не проходило на найближчу судноремонтну верф у зв'язку з неможливістю усунення зазначених недоліків.

Отже, вільне пересування судна ROYAL ARSENAL на протязі спірного періоду ставить під сумнів твердження Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" про порушення з боку агента судна - Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" умов договору № 232/П-11 від 01.01.2011 р. та приписів Кодексу торговельного мореплавства України, на що ні апеляційний суд при задоволенні позову, ні суд першої інстанції при відмові у його задоволенні, не звернули належної уваги та не надали з цього приводу відповідного аналізу вищезазначеній нормі.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Звернення з позовом до господарського суду особи, права та охоронювані законом інтереси якої не порушені чи не оспорюються, є підставою для відмови в позові.

Всупереч зазначених процесуальних норм, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" не довело за допомогою належних і допустимих доказів наявності порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" умов договору № 232/П-11 від 01.01.2011 р. щодо надання невірної інформації про довжину судна ROYAL ARSENAL, у зв'язку з чим колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційний суд дійшов помилкового та необґрунтованого висновку про доведеність такого порушення, а отже - наявності належних правових підстав для накладення на відповідача штрафних санкцій у розмірі двократної ставки лоцманського збору в сумі 42 853, 16 дол. США за приписами статті 102 Кодексу торговельного мореплавства України.

В той же час, суд першої інстанції дійшов, на думку колегії суддів, вірного висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій, проте, без належного мотивування, яке б у відповідності до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України свідчило про об'єктивність, повноту та всебічність з'ясування дійсних обставин справи в їх сукупності з наданням ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Нарахування ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" пені на підставі пункту 5.4. договору № 232/П-11 від 01.01.2011 р. колегія суддів вважає необґрунтованим та неправомірним, погоджуючись в цій частині з висновками судів попередніх інстанцій, адже згідно пункту 5.4. договору нарахування пені здійснюється за порушення сплати вартості послуг, а не за порушення сплати штрафних санкцій, разом з тим, нарахування пені на суму штрафу суперечить нормам діючого законодавства України.

Відповідно до статті 1115 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 1117 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА", колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення у даній справі підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" в порядку пункту 2 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 11 частини 2 статті 11111 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування рішення здійснюється новий розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 1117, пунктом 2 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 р. у справі № 915/1399/13 та рішення господарського суду Миколаївської області від 16.12.2013 р. скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" відмовити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "ІСМА" 3 872, 82 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги. Видачу наказу доручити господарському суду Миколаївської області.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова